Опис

У березні 1915 року Маньківського приїхав у Париж, вступив у французьку армію. На війні почав писати замітки під загальною назвою «Смерть» («La mort»), які пізніше в переробленому вигляді увійшли в книгу «Проживаемое час» («Le Temps vécu», 1933). Слідом за Бергсоном він розвиває ідею про те, що психопатологічні феномени можна зрозуміти, виходячи, з одного боку, з феномену часу, оскільки «проживаемое час» є, по суті, синонім самого життя, «становлення» в бергсоновском сенсі, а з іншого — із зіставлення нормального і патологічного. Спираючись на ідеї Бергсона і Гуссерля, він розробив своєрідний варіант філософської антропології, в основі якої лежить поняття проживаемого часу, і бачив завдання людини в тому, щоб навчитися спонтанно і вільно жити в часі. Мінковський прагне визначити природу відмінності між психікою хворого і здорового людини. Дослідження розлади психіки здійснюється психіатром шляхом «інтуїтивної симпатії», тобто проникнення в свідомість людської особистості, що дозволяє зрозуміти хворого і правильно вести лікування. Поряд з таким інтуїтивним знанням необхідний, по Минковскому, і феноменологічний аналіз самої структури синдрому і маячних ідей, просторово-часових відносин, в яких існує людське «я».

Купуйте цю та інші книги в категорії Психотерапія/Клінічна психотерапія,патопсихологія,психіатрія в нашому інтернет-магазині ezoknyhy.com.ua.